Випробування дефектних трубних секцій, відремонтованих роз’ємним бандажем до руйнування
dd1.png

  Об’єкт випробувань:

трубна секція Ø377×9 зі штучним поверхневим надрізом (глибиною 4.8 мм) поздовжньої орієнтації, підсилена роз’ємним бандажем Ø381×8.

Мета випробувань:

верифікація розробленої аналітичної моделі граничного пластичного стану дефектної труби, підсиленою бандажем.

 

  Проблема вичерпання ресурсу трубопроводів пов’язана з виникненням різних дефектів матеріалу та зміною форми труби. У випадку прийняття оператором рішення про недостатню міцність дефектної труби застосовуються покращуючі заходи, найбільш розповсюдженими з яких є підсилення труби зварними муфтами. Проте для підводних переходів найбільш практичним методом ремонту є роз’ємні муфти, що можна легко змонтувати під водою.

  Такі муфти можна умовно розділити на дві групи:

  • Герметичні муфти – повинні витримувати номінальний внутрішній тиск з такими же коефіцієнтами запасу, що й основна труба.

  • Муфти з частково відновлюваною несівною здатністю – мають обмежену несівну здатність, і при їх використанні враховується спільна робота дефектної труби та муфти.

 

  В літературі відсутні відомості з теорії спільною роботи дефектної труби і муфти. Це заважає обґрунтовувати доцільність їх використання, і як результат, обмежує використання більш економних муфт з частково відновлюваною несівною здатністю, які зазвичай розглядаються тільки як тимчасовий вид ремонту. Разом з тим, якщо даний вид ремонту призводить до повного відновлення і при цьому забезпечується задана довговічність, то не має бути ніяких упереджень проти його використання в якості постійного виду ремонту.

dd2.png